Допомога вчителю зберегти своє здоров'я та подолати стрес

Педагогічна діяльність насичена різноманітних напруженими ситуаціями і різними чинниками, пов'язані з можливістю підвищеного емоційного реагування. За рівнем напруженості навантаження вчителя у середньому більше, ніж в менеджерів і банкірів, генеральних директорів, і президентів асоціацій, тобто. професіоналів, які безпосередньо працюють з людьми. Умови діяльності стають напруженої ситуацією тоді, що вони сприймаються, розуміються, оцінюються людьми як важкі, складні, небезпечні.

Більшість дослідників сходяться в думці, що економічні причини напруженості школи обумовлені об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Під об'єктивними чинниками розуміють зовнішні умови ситуації, її складність, тобто. складні, напружені умови діяльності (завантаженість робочого дня, зіткнення з новими, важкими ситуаціями, підвищені інтелектуальні навантаження тощо.). Суб'єктивні чинники – особливості особистості, що провокують надмірну чутливість людини до визначених професійним труднощам, тобто. особистісні (мотиваційні, емоційні, соціальні й ін.) характеристики.

Тому, вкрай важливо навчитися долати стрес та гармонійно працювати, збергіаючи своє здоров'я. Саме з цією метою опублікована нижченаведена стаття.


Інформаційне повідомлення

За даними ВОЗ, здоров'я - це стан повноцінного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб, стан організму, за якого нормально функціонують усі органи.
Рівень здоров'я можна визначити за такими напрямками:

· духовне;

· соціальне;

· фізичне;

· інтелектуальне;

· емоційне;

· професійне;

· психологічне;

· екологічне.

Стрес та його джерела

Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що важливо не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.

Стрес (тиск, натиск) – це стан напруження, який виникає внаслідок дії сильного подразника у незвичайній ситуації. Стрес необхідний у житті людини. Він допомагає пристосовуватись до нових умов, впливає на працездатність, творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шляху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими у собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

Стрес – складова частина життя, і в помірних дозах він надає життю смак і аромат, як писав Г. Сельє. Стрес – природний побічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адаптації, у пристосуванні до мінливих умов життя. Це вимагає напруження захисних сил, мобілізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити вирішення нових завдань.

Залежно від подразника, який діє на людину, розділяють два види стресу.

Дистрес – дія негативних емоцій у ситуаціях горя, нещастя, хвороби, що знижують опірність організму до несприятливих чинників середовища, виснажує людину, заважає їй мобілізуватися.

Евстрес – дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, кохання, коли за плечима ніби крила виростають.

Періодичні емоційні стреси корисні для організму: вони позитивно впливають на зовнішній вигляд, мобілізують сили й розумові здібності. Але від дистресу потрібно терміново рятуватися, поки він не встиг втрутитися у ваше життя, здоров'я, кар'єру.

Що ж відбувається з тілом, коли ви потрапляєте у стресову ситуацію? У цей момент надниркові залози викидають у кров гормон адреналін, у вас стискаються кулаки, подих стає уривчастим. Такі зміни передбачені природою як захисна реакція на небезпечні ситуації.

Стрес справді здатний пробудити приховані резерви людини, примножити сили й розумові здібності. Головне при цьому – спрямувати їх у потрібне річище і з'ясувати причини стресу. Якщо цього не зробити, стресові гормони нагромаджуються й «запускають» в організмі іншу хімічну реакцію – людина стає агресивною, починає нервово ходити туди-сюди, метушитись. Утім, за якийсь час усе відбувається навпаки: стрес переходить у стадію пасивних негативних емоцій – опускаються руки, розвивається депресія.

Найнебезпечніша стадія стресу – коли він переходить у хворобу, з якою впоратися до снаги лише кваліфікованому психотерапевтові. На цьому етапі надниркові залози, крім адреналіну, починають продукувати небезпечний гормон кортизон, що може спровокувати погіршення пам'яті, серцево-судинні захворювання, хвороби шлунково-кищкового тракту, ослаблення імунітету, раннє старіння, проблеми зі шкірою.

Стресами різного ступеня інтенсивності «багате» життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, а інші – ні.

Усіх людей можна умовно поділити на дві групи:

1. До першої належать ті, хто погано переносить галас, поспіх, тобто головними стрес-чинниками для них є надмірні подразники. Це так звані «черепахи», які не можуть ефективно працювати, якщо поруч хтось є, якщо на результати їхньої праці дуже чекають чи мають їх оцінювати. «Черепахи» віддають перевагу спокою, тиші, прагнуть працювати на самоті.

2. Друга група – «скакові коні», навпаки, погано реагують на брак подразників, монотонну діяльність, обмеження в контактах. Цих людей дратує тиша, вони люблять працювати з увімкненим радіо приймачем або телевізором. Якщо на виконання завдання лишається мало часу або хтось дуже чекає на результат їхньої роботи, вони краще концентрують увагу, швидше діють.

Фармакологи та фізіологи здавна знають, що слабкі подразники збуджують життєдіяльність, середні – посилюють її, сильні – гальмують, а дуже сильні – паралізують. Усе залежить від індивідуальних рис особистості: той самий стресор може стати для однієї людини стимулом для саморозвитку, а іншу загнати у сильні негативні переживання.

Визначити стадії стресу можна й за фізичним станом людини:

1. Перша стадія – втома, кров від мозку прибуває до м'язів, розумова діяльність ускладнена, очі сухі, шкіра блискуча й масна.

2. Друга стадія – вертикальний чи боковий страбізм (косоокість), унаслідок якого людина певний час не може адекватно сприймати відстань.

3. Третя стадія – під райдужною оболонкою обох очей видно смугу білкової оболонки. Виникає відчуття роз'єднання із самим собою. Важко контролювати потік свідомості.

Що ж робити, якщо у вас таки дистрес? Вам не принесуть полегшення: «активний відпочинок» біля телевізора; також читання книжок, спроби звинуватити у своїх невдачах інших; сплески бурхливих емоцій зі сльозами та галасуванням; бажання «усамітнитися», щоб «плекати» свій поганий настрій; снодійне.

Тест «Чи все у вас гаразд із нервами?»

Стреси, постійні перенавантаження нерідко називають «хворобою століття». Багато хто з нас помічає, що стає дедалі дратівливішим, запальнішим, нервовим. Як же ми долаємо повсякденні турботи? Наскільки нам вдається опанувати себе у важливий, критичний момент? Хоча б приблизну відповідь на ці запитання, можливо, дасть цей тест.

Оберіть один із варіантів відповідей:

А) дуже;

Б) не надто;

В) у жодному разі.

Чи виводять вас із рівноваги:

  1. Зім'ята сторінка газети, яку ви хочете прочитати?
  2. Літня жінка, одягнута, як молоденька дівчина?
  3. Надмірна близькість співрозмовника (наприклад, у автобусі, в магазині)?
  4. Жінка, яка палить на вулиці?
  5. Коли якась людина кашляє у ваш бік?
  6. Коли хтось гризе нігті?
  7. Коли хтось сміється не до речі?
  8. Коли хтось намагається вчити вас, що і як треба робити?
  9. Коли кохана дівчина чи хлопець постійно запізнюється?
  10. Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, постійно крутиться й коментує сюжет фільму?
  11. Коли вам намагаються переказати сюжет цікавого роману, який ви тільки збирались прочитати?
  12. Коли вам дарують непотрібні предмети?
  13. Гучна розмова в громадському транспорті?
  14. Надто сильний запах парфумів?
  15. Людина, яка жестикулює під час розмови?
  16. Колега, який дуже часто вживає іноземні слова?

Опрацювання результатів тестування

За кожну відповідь:

· «дуже» - 3 бали;

· «не надто» - 1 бал;

· «у жодному разі» - 0 балів.

Більше від 50 балів – ви не з терплячих і спокійних людей. Вас дратує усе, навіть незначні речі. Ви запальні, легко втрачаєте контроль над собою. А це дуже розхитує нервову систему, від цього страждають люди довкола вас.

Від 12 до 49 балів – вас дратує найнеприємніше, але з буденних негараздів ви не робите драми. До неприємностей ви вмієте «повертатися спиною», досить легко забуваєте про них.

11 і менше балів – ви дуже спокійна людина, реально дивитесь на життя. Вас не так легко вивести з рівноваги.

Рекомендації

Як діяти у стресовій ситуації:

1. З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психолгічний прийом: проаналізувавши складну ситуацію вголос, ви дістанетеся кореня своїх проблем і знайдете вихід.

2. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час біжить швидше. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нікуди не встигає.

3. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть їх у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на другу – ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінновідпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі щось у подарунок. Причому робити це потрібно не так заради себе, як заради свого мозку. Ваша «сіра речовина» теж потребує подяки за відмінно виконану роботу.

4. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміхпозитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

5. Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Застосуйте японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало (ляльку) свого дратівника. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилось, напишіть «обурливого» листа і з усією люттю, на яку ви здатні, розірвіть на шматки або спаліть його.

6. Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоський горіхах.

7. Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опановувати їх, у нас часто не вистачає терпіння і часу. А ось засвоїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

Формули для самозаспокоєння:

· Відкиньте цю думку;

· Усе буде добре;

· Проблема вирішиться;

· Це не варте хвилювання;

· Я зосереджуюсь на своєму диханні;

· Я почуваюся здоровою (-им);

· Я обсолютно спокійна (-ий);

· Як я могла (міг) хвилюватися через такі дрібниці;

· Думки розважливі, спойно обмірковую свої подальші дії.

На перший погляд, усе це може здатися примітивним. Але чому б не спробувати потренуватися!.. Опановувати себе – це володіти ситуацією.

Бережіть своє здоров'я і будьте щасливими!

З повагою, практичний психолог школи

Кiлькiсть переглядiв: 289